Що таке іповенція.
ІПОВЕНЦІЯ
- це метод досягнення психологічного терапевтичного ефекту в процесі спеціально
організованого фахівцем (психологом, психотерапевтом) за допомогою спілкування
з конем. Є невід’ємною частиною іпотерапії.
Психотерапевтичною
підставою іповенції є те, що під час контакту з конем відбувається усвідомлення
глибинних процесів, в момент переживання яких людина може відновити зв'язок зі
своїм справжнім «я». Кінь є своєрідним «дзеркалом» неупереджено і чесно
відображаючи поведінку і емоції контактує з нею людини. Згідно з цими
твердженнями, тренінг на основі спілкування з цим потужним тваринам благотворно
впливає на процес подолання психологічних травм, допомагає впоратися з
тривожністю і побороти страхи; розвиває лідерські навички та емпатію.
Термін
запропонував Ханс-Юрген Барейсс (Hans-Jürgen Bareiss), автор моделі
«Терапевтична взаємодія людина-кінь (ТВЧЛ)», в якій він виділив два напрямки:
іпотерапія і іповенція. У Німеччині, незважаючи на те, що модель «ТВЧЛ»
популярна, цей термін не використовується, як і в англомовному середовищі.
Однак термін «іповенція» і то смисловий зміст, яке заклав у ньому Барейсс, -
постійно розвивається і збагачується новим змістом: методологічними підходами,
технологіями та методами.
Іповенція
спрямована на розвиток базової довіри особистості до себе і світу, розвиток
саморозуміння і самоприйняття, регуляцію своїх станів, зняття стресу і напруги,
і в цілому - на розвиток психологічного благополуччя особистості.
«Терапевтична
взаємодія людина-кінь» включає всі види контакту з кіньми (спостереження,
догляд, чистка, годування, ігри, навчання і дресирування, верхова їзда і
вольтижировка, рекреаційна і адаптивна їзда), в яких за допомогою фахівця
актуалізується і спрямовується психологічна динаміка клієнта в залежності від
запиту (це може бути психотерапевтична, корекційна, розвиваюча робота). Заняття
по іповенціі можна проводити навіть без фізичного підключення до роботи
реальної коні: це може бути робота з образом коня, робота з клієнтами в
призначений простір конем. Наприклад, кілька фахівців можуть одночасно
«використовувати» одну і ту ж кінь (або невеликий табун), показуючи, як вони
пасуться і спілкуються, працюючи з різними групами клієнтів. Причому, така
психологічна чи психотерапевтична робота може бути винесена також в дистанційні
форми. Іпопедагогічні сесії і програми можна не переривати при умовах карантину
та самоізоляції, продовжувати або починати (організовувати) в дистанційному
режимі.
Спілкування
з конем, здійснюване на основі спеціально організованих індивідуальних і
групових технологій психокорекції та розвитку особистості, виступає засобом
породження і розвитку перцептивних, інтелектуальних, емоційних процесів, що
впливають на динаміку психічного стану індивіда і складових психологічного
благополуччя особистості. Регуляція психічних станів полягає, зокрема, в
нормалізації функціонального стану, зняття тривожної, депресивної та агресивної
симптоматики, симптомів стресу. При взаємодії з конем розвивається сенсорно-кінетична
чутливість, м'язова реакція і координація, перцептивні здібності в спілкуванні.
Співвідноситься з адаптивною рухової рекреацією креативними тілесно
орієнтованими практиками.
Досягнення
гармонії з природою через спілкування з конем відбувається за допомогою як
взаємодії, так і спостереження, емпатії, рефлексії отриманого досвіду,
стимулювання творчого потенціалу свідомості з метою суб'єктивної трансформації
досвіду і розвитку автентичності. Етапи реалізації таких розвиваючих технологій
мають на увазі послідовне залучення до процесу встановлення контактів з собою і
зі світом, за допомогою спілкування з конем, що направляється психологом
(психотерапевтом). На першому етапі відбувається отримання знань про специфіку
спілкування з конем, її психології, а також її значення в
культурно-філософському, історичному контексті. Наступний етап - власне контакт
з конем, спроба вибудувати з нею стосунки. Отримання емоційного, сенсорно
кінетичного, перцептивного досвіду підкріплюється організацією рефлексії за
допомогою різних методів: написання есе, ведення щоденника, арт-терапія, символізація
відносин з конем в малюнку з подальшим обговоренням, візуалізація тілесних
відчуттів при верховій їзді по методу С. Свіфт, розфарбовування та прикрашання
коня. Найбільш популярною є художня фотографія за участю коня, відтворення
історичних подій та образів, тематичні та сімейні фотосесії.